Єпітафії на українській мові

 

 

Любимо, пам'ять пам'ятаємо, сумуємо.


Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.


Слова й сльози неспроможні передати
всю глибину нашого горя.


І вийдуть ті, хто творив добро,
У воскресіння життя.


Блаженні плачучі:
тому що вони утішаться.


Ти завжди в пам'яті нашій.


Смерть є всьму заспокоєння.


Отче, у руки твої
передаю дух мій.


Словами не висловити,
слізьми не виплакати
Наше горе.


Ти завжди в наших серцях.


Ти пішов з життя, а із серця - ні.


Світлий, чистий образ твій завжди з нами.


Того, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто любити і сумувати.


Немає більше горя, ніж гіркота від втрати.


Тобі живою уявити легко так,
Що в смерть твою повірить неможливо.


Ві, листочки, не шуміть, нашу маму не будіть.


Пішовши з життя, все ще живеш
Ти, в наших помислах і мріях.


Не виразити словами всієї скорботи й суму,
У серцях і пам'яті завжди ти з нами.


Спи, донечко, улюблена, спокійно,
Ти свій короткий шлях пройшла чесно й радісно.


Спасибі за разом прожиті роки...


Спи спокійно, дорогий сину.


В серцях людей залишив слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.


Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях.


Не виміряти біль наш, і у сльозах не пролити,
Ми тобі, як живого - будемо вічно любити.


«Я дівчиною, нареченою вмерла...»


«Нарешті щасливий»


Людині, котра побачила ангела.


«Поспішайте робити добро!»


Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.


Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати.


Все було в ньому - душа, талант, краса,
Іскрилось все для нас, як світла мрія.


Світлий образ твій у пам'яті нашій.


Ти рано пішов від нас, наш улюблений,
Забравши наше щастя й радість.


Тихіше, берези, Листям не шуміть,
Сіна ............... Ви мені не будіть!


Ангеле мій рідний, вибач – вінна,
Що не була в годину смерти поруч із тобою.


Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.


Пам'ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.


Однією зіркою стало менше на землі,
Однією зіркою стало більше на небі.


І серцю боляче, і горю немає кінця.


Чому так рано нас залишив,
Так рано у вічність відійшов?


Пробач!
Ще побачимось знову з тобою.


Лежав бі ти - читав би я.


Яким же жартом є наше земне життя!
Так думав я. Тепер я це знаю.


Вічно буде за тебе сльоза матері,
Смуток батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.


Великої скорботи не виміряти,
Слізьми горю не зарадити.


Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.


Любимо тебе, пишаємся тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.


Як на трояндах краплі роси,
На щоках моїх краплі сльози.
Спи спокійно, милий син,
Всі тебе ми любимо,
Пам'ять пам'ятаємо і тужимо.


Спорожніла без тебе земля.


Був праведний і непорочний і ходів перед Богом!


І Господь віддячить за справу твою,
І буде тобі повна нагорода від Господа Бога,
До якого ти прийшов, щоб заспокоїтись під Його крилами!


Що це за пам'ятка пам'ятник, котрий я зараз бачу?
Це могила людини Божої!


Помер він у добрій старості,
Насичений життям,
Багатством і славою...


У вічній пам'яті праведний буде;
Не боїться він звістки лихої!


Повернути не можна,
Забути неможливо.


Ось і ВСЕ.


Слова і сльози неспроможні передати
Всю глибину нашого горя.


Ти завжди в пам'яті нашій.


Кохана людина не вмирає,
Вона з нами просто перестає жити.


Як рано ти пішов, рідний,
Залишивши нам сум і біль.


Ти пам'ять щастя,
Яке зникло геть.


Земний шлях короткий,
Пам'ять вічна.


Того, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любити і сумувати.
Немає таких слів, щоб виразити
Весь біль і скорботу душі нашої.


Тепло душі твоєї
залишилось разом з нами.
І серцю боляче,
I горю немає кінця.


Любимо тебе,
і в пам'яті нашій завжди ти жива.
У серцях людей, залишивши слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.


Що можна виразити словами,
Якщо серце оніміло? Ти, Господи, вчинив,
Що тобі завгодно.


Люблячі тобі


В руки твої, Господи,
Віддаю дух мій.


Дорогій, милій мамі. І буде воля твоя.

 

 

Завжди ти в пам'яті залишишся у нас,
І по життю ти будеш вічно з нами,
Улюблений наш батько, чоловік,
Дідусь рідненький. Ти для нас був самий!..

3. Щем втрати люблячого чоловіка,
Турботливого татка й дідуся
Назавжди в наших люблячих серцях...

4. Хто був нам найдорожчим за життя,
Завжди про тебе пам'ять дорога.

5. Любила тебе і пишалась тобою,
ти Завжди у пам'яті будеш зі мною.

6. Ти життя любив, ти поспішав,
Ти багато хотів встигнути,
Але не дано тобі долею було
Себе жаліти ....

7. Для всіх Сонце світить,
Усіх зігріває...
Лежу я в могилі –
Мене вже немає...

8. Дай Бог, щоб у світі новим
Ти не був самотній,
Дай Бог, щоб тієї світ тільки
Приніс тобі спокій.

9. Ти пішла назавжди, але ми тобі пам'ять пам'ятаємо і любимо.

10. Біль втрати важка,
Скільки сліз, скільки слів!
Пішов ти до батька,
Пішов до братів...

11. Проживши життя своє ти і пішов навіки,
Лишивши добрі спогади й ім'я.
Так спи спокійно, безтурботно, рідний!
Завжди з тобою вся твоя сім'я ...

12. В один день, в одну мить
Усе життя обірвалося,
Лише горе й смуток
В моїм серці зосталися...

13. Спи, лежи, наш дідусь.
Ти заснув навіки.
Спати, спати тобі
Довгі, довгі роки.

14. Я підкорилася волі Бога,
Хай буде так.
Амінь

15. У наших серцях
Вічна скорбота
І любов до тебе.

16. Ти пішов з життя, але в серці - зостався.

17. Твій світлий, чистий образ завжди з нами.

18. До твоєї могили ніколи
Наша стежа не заросте.
Рідний образ твій милий
Нас до тебе завжди приве.

19. Того, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любити, пам'ятає і сумує...

20. Немає більшого горя, як гіркота від втрати.

21. Ві, листочки, не шуміть,
Нашу маму не будіть.

22. Ти нас залишила, рідненька.
Настав розлуки страшний годину.
Альо жива ти, як раніше –
Ти в нашім серці серед нас.

23. Хоч обірвалося життя , а ти живеш!
У наших помислах живеш і будеш жити.
Ти справді вміла мріяти й любити...
Ми пам'ять пам'ятаємо, ріднесенька, тобі!


24. Любов до тебе, рідний сину,
Помре, дитинко, разом з нами.
І весь тій біль, скорботу нашу
Не висловиш ніякими словами.

25. Зла смерть підкралася до мене,
Я назавжди пішов від вас.
Ох, як хотілося б пожити...
Та вже не годину, та вже не годину...

26. Якби ж можна було тобі воскресити
Гіркими сльозами, що капають в квіти.
Не хочеться вірити, сину рідненький,
Що ти вже не зможеш порадіти життю.

27. Спи, донечко ріднесенька, спокійно
Ти свій короткий шлях пройшла
Чесно і радісно...

28. В серцях людей залишив слід,
І вічну пам'ять про себе.

29. Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях.

30. З насолодою, рідний, ти живий і любив,
Багато добра ти хотів звершити!
Злий рок тобі, сину, вкоротив життя,
Не дала здійснитися мріям твоїм...

31. Горе страшне, біль і сум!
       Пішла ти з життя напочатку дороги.
       Шкода, що його не можливо вернуть,
       Як жаль, що жила ти недовго…

32. Біль і сум за тобою
       Сльозами не змити.
       Ми тебе, як живого,
       Будем вічно любити.

33. Я тебе виростила, але не зберегла.
       А тепер могила збереже тебе.

34. Тепло душі твоєї залишилось разом з нами

35. Коли йде близька людина,
       В душі залишається порожнеча,
      Яку нічим не залікувати.

36. Все було в ньому -
      Душа, талант і краса.

37. Світлий образ твій у пам'яті нашій

38. З життя ти пішла так рано,
І в наших серцях залишилась рана,

39. Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.

40. Пам'ять про тебе назавжди залишиться
в наших серцях


41. Ви мене не кличте,
      До вас не прийду.
      Ви до мене не поспішайте,
      Я вас почекаю.

42. Прости, що зоряним під небом
     Нам букет на могилку нести
      І дихати, рідний, повітрям, 
     Яким не надихався ти.

43. Однією зіркою стало менше на землі,
      Однією зіркою стало більше на небі.

44. І серцю боляче, і горю немає кінця

45. Вічно буде з тобою сльоза матері,
      Смуток батька, самотність брата,
      Скорбота бабусі й дідуся.

46. Всю нашу скорботу не зміряти,
      Сльозами не допомогти.
      Тебе нема з нами, та вічно
      В серцях наших житимеш ти.

47. Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних

48. Любимо тебе, пишаємося тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.

 

 

1. Помним, любим, скорбим…  

2. Нет больше горя, чем горечь от утраты.

  3. Вечная (светлая) память о тебе навсегда останется в наших сердцах.  

4. Одной звездой стало меньше на земле, Одной звездой стало больше не небе.  

5. Живой (живым) тебя представить так легко, Что в смерть твою поверить невозможно.  

6. Из жизни ты ушел мгновенно, а боль осталась навсегда.  

7. Мне пусто на земле без тебя.  

8. Вечная память о тебе в сердцах родных.  

9. Прости, что жизнь твою я не спасла, весь век не будет мне покоя. Не хватит сил, не хватит слез, чтобы измерить мое горе.  

10. Тому, кто дорог был при жизни, от тех, кто любит и скорбит.  

11. Не высказать горе, не выплакать слез, Ты счастье и радость из дома унес.  

12. Нет таких слов, чтобы выразить всю боль и скорбь души нашей.  

13. Тепло души твоей осталось вместе с нами.  

14. Мы все отдали бы, кусочек сердца своего, Лишь вновь забилось бы твое.  

15. Нашу боль не измерить и в слезах не излить Мы тебя как живого (живую) будем вечно любить.  

16. Ты всегда в памяти нашей.  

17. Спасибо за вместе прожитые годы.   18. Вечная память о тебе.  

19. И сердцу больно, и горю нет покоя.

  20. Из жизни ты ушла (ушел) непостижимо рано, Родителей печаль гнетет и в сердцах их кровоточит рана, Сынишка твой растет, не зная слова «мама» («папа»).

  21. Никто не смог тебя спасти, ушел (ушла) из жизни очень рано, Но светлый образ твой родной мы будем помнить постоянно.  

22. Как капли росы на розах, на щеках наших слезы, спи спокойно, Милый(ая) , все тебя мы помним, любим и скорбим.  

23. Остановило время бег и боль всю душу сжало, Ушел из жизни человек, каких на свете мало.

  24. Тебя уж нет, а мы верим, в душе у нас ты навсегда, и боль свою от той потери не залечить нам никогда.  

25. Не найти нам слов описать наше горе, Не найти в мире силы, чтоб тебя подняла, Наших слов не вместить даже в море, Как жестока судьба, что тебя отняла.

  26. Все было в нем (ней) – душа, талант и красота, искрилось все для нас, как светлая мечта.  

27. Как много нашего ушло с тобой, как много твоего осталось с нами.  

28. Не в силах горя превозмочь, утраты боль нести, Никто не смог тебе помочь, прости нас (имя), прости.  

29. Ушел (ушла) ты так рано, не простившись и не сказавши слова нам, Как жить нам дальше, убедившись, что больше не вернешься к нам.  

30. Вечна будет о тебе слеза матери, грусть отца, Одиночество брата, скорбь бабушки и дедушки.  

31. Спасибо за то, что ты жил (жила).   32. Опустела без тебя земля.

  33. Сердце погасло, будто зарница, боль не притушит года, Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда.  

34. Одним цветком земля беднее стала, Одной звездой богаче стали небеса.  

35. Ты ушел из жизни слишком рано, нашу боль не выразят слова. Спи, родной, ты наша боль и рана, но память о тебе всегда жива.  

36. Прости, что нам под небом звездным к твоей плите носить цветы. Прости, что нам остался воздух, каким не надышался (лась) ты.

  37. В сердцах людей оставив след своими добрыми делами, Не говорим мы слова «нет», мы говорим: «Ты вечно с нами».

  38. Мы желаем тебе удачи в том неизвестном и новом мире, Чтобы не было тебе одиноко, чтобы ангелы не отходили.

  39. Ты ушел (ла) из жизни, а из сердца – нет.   40. Как хочется кричать от боли, что нет тебя на свете боле!

  41. Я не встречу тебя никогда, и я знаю – так будет всегда.

  42. И кончилась жизнь земная, все силы угасли в тебе, Прощай же, родной наш любимый, вечная память тебе.  

43. Ангел, родной, прости, виноват (а), Что не был(а) в час смерти рядом с тобой  

44. Мы приходим сюда, чтоб цветы положить Очень трудно, родной (ая), без тебя нам прожить.  

45. Когда тебя забудут люди, забудут все твои друзья, Тебя лишь сердце помнить будет, и этим сердцем буду я.  

46. Горе нежданное, горе безмерное, самое главное в жизни - Потеряно, жаль нам, что жизни нельзя повторить, Чтобы тебе её вновь подарить.  

47. Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушел(ла) от нас.  

48. Склонившись, стоим над твоею могилою, горячей слезой Поливая цветы, не хочется верить, сын (отец) наш любимый, Что в этой могиле находишься ты.  

49. Великой скорби не измерить, слезами горя не залить, Тебя нет с нами, но навеки в сердцах ты наших будешь жить.

  50. Сердце все не верит в горькую утрату, Будто ты не умер(ла), а ушел (ла) куда-то.  

51. Не узнавай, куда я путь склонила, В какой предел из жизни перешла, о, друг, Я все земное совершила, я на земле любила и жила.  

52. Ты ушел из жизни слишком рано, нашу боль не выразят слова. Спи, родной, ты наша боль и рана, но память о тебе всегда жива.

  53. Любовь к тебе, родной сынок, умрет лишь вместе с нами, И нашу боль, и нашу скорбь не выразить словами.  

54. Тебе, единому, неповторимому, склоняем головы свои.   55. С любимыми не расстаются, лишь рядом быть перестают.  

56. Прости, что мы свою любовь отдать тебе при жизни не решились, Ты нам простил, от нас ушел, мы должниками вечными остались.

  57. Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек, В безмолвном мире спи спокойно любимый нами человек.  

58. Тебя я любил, мне тебя не забыть, Тебя я и в вечности буду любить   59. Мы навеки, сыночек с тобой, Боже, душу его успокой  

60. Тебя я очень любила, тобою всегда жила, Прости меня, сын мой милый, что я тебя не сберегла.

  61. Какие мне найти слова, чтобы услышать ты могла Моей души признание? И на какой струне сыграть, Чтобы могла ты прибежать, как прежде, на свидание?   62. Вся жизнь закончилась с тобою, нет жизни у тебя, и нет у нас, Ушло из жизни самое родное, любимый сын, любимое дитя.

  63. Ты в нас, родной, как наша кровь, И смерть не властна над тобой, пока на свете есть любовь!

  64. Спасибо тебе, мой ясный, за то, что ты был на свете!  

65. Ты нас покинула, родная, настал разлуки скорбный час. Но все по-прежнему живая, ты в нашем сердце среди нас.  

66. Вы листочки не шумите, нашу маму не будите.  

67. Из жизни ты ушла мгновенно, нам боль осталась навсегда, Но образ твой любимый нежный мы не забудем никогда.  

68. Любим тебя и в памяти нашей всегда ты жива.  

69. Спи спокойно, наш дорогой сын (отец)  

70. Мне так тебя не достает для полного человеческого счастья.

  71. Пусть не гаснет огонь до конца и останется память о той, Что для жизни будила сердца, а теперь нашла вечный покой.  

72. Тяжелая болезнь тебя сломила, ушел из жизни, не живя, Родной, любимый наш сынок, как трудно жить нам без тебя.  

73. Вам благодарны без конца, о Вас не забываем, И души Ваши и сердца живыми вспоминаем.

  74. Иногда ангелы спускаются с небес, Чтобы обогреть своим теплом и любовью, Таким ангелом была ты, наша любимая девочка.  

75. Спи доченька любимая спокойно, Ты свой короткий путь прошла честно и радостно.

  76. Мы очень тебя любим, наша доченька. Ну почему тебя так рано скрыла ноченька  

77. Была ты звездочкой ясной, каким стал тусклым мир, Когда звезда погасла.

  78. Ты был для нас пример для подражания, Мы и сейчас живем, сверяясь по тебе. К тебе, отец, приходим на свиданье Советоваться в счастье и беде.  

79. Нет… Не ушли, а в детях повторились.   80. Господь, мы отдаем тебе нашего самого маленького ангела.

  81. Разве мы могли подумать, что в этот день Ты шагнешь из детства в вечность…  

82. Чудесное дитя, тебя несправедливая судьба мне не дала, А только показала и сразу забрала.

  83. Нашему маленькому ангелу, вернувшемуся на небеса

  84. Ты словно ангел в небо взмыл, как мало с нами ты побыл..   85. Успокойтесь, мама и папа! Нежные ангелы охраняют мой сон.

  86. Нет, не смирюсь до самой смерти, со страшной ношей бытия Что раньше взрослых гибнут дети, что умер ты, осталась я.  

87. Вас на земле не будет больше никогда, Но Вы нам дали жизнь, взрастили И здесь оставили как Ваше продолжение.

  88. Ты нам, мама, отдала свое тепло, Верим, что душе твоей спокойно и светло.

  89. Не выразить словами всей скорби и печали, В сердцах и памяти Вы (ты) с нами  

90. Тихо, деревья, листвой не шумите, мамочка спит, её не будите.  

91. Упала роза, сломленная ветром…

  92. Как жаль, что поздно мы поняли, как нам Вас не хватает  

93. Их разлучила жизнь, но смерть соединила. Две чистые души теперь в одной могиле.  

94. Господи, со святыми упокой душу раба(ы) твоего(ей) (Имя)

  95. Тебя, малыш, лелеяли, растили, носили на руках, В детсад водили. Поют тебе теперь, склонившись, ели Прощание у вечной колыбели.  

96. Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят.   97. Покойся в Царствии Небесном.

  98. Спи с миром и моли Бога о нас  

99. Спите спокойно родные мои, Памяти Вашей я (мы) жизнь свою посвящу (посвятим).

Эпитафии...